Важко зараз сказати, коли виникла у Відниках перша школа-дяківка. Очевидно, ще в кінці XVIII ст.
Серед архівних документів зберігається акт парафіяльної школи у Відниках від 22 березня 1865 року. У ньому зазначено, що громада зобов’язується до 1 листопада наступного року збудувати шкільний будинок, закупити необхідний інвентар.
Серед архівних документів зберігається акт парафіяльної школи у Відниках від 22 березня 1865 року. У ньому зазначено, що громада зобов’язується до 1 листопада наступного року збудувати шкільний будинок, закупити необхідний інвентар.
Сільська парафіяльна школа у серпні 1866 року була реорганізована в тривіальну. У тривіальній діти вивчали три головні науки – читати, писати та рахувати. Вчителював тоді Іван Похмурський.
У вересні 1873 року тут почав вчителювати поляк Станіслав Жепуський. Через рік школа отримала статус філіальної і посада вчителя була оголошена на конкурс, бо Жупеський не мав необхідних для неї здібностей.. Дітей до школи ходило небагато- у 1871-73 рр було відповідно 26, 25 та 25 учнів. Ходили не всі, бо на 1874 рік в селі була 41 дитина шкільного віку. Діти відвідували школу від 6- до 12-річного віку. Хоч школа була однокласною, навчання у ній було розтягнуте на 6 років. До першого та другого ступеня діти ходили по 1 рокові, до третього та четвертого ступенів- по 2 роки. Таланові діти ці ступені "пробігали" швидше.
У 1894 році громада збудувала новий шкільний будинок з двома класними приміщеннями і просила шкільну владу перетворити школу на 2-класну. Краєва шкільна рада відмовила, але дозволила відкрити надетатовий клас і взяти ще одного вчителя. Енергійний вчитель Михайло Воробець, який працював тут від вересня 1894 до кінця лютого 1897 року, у 1895 році доказував шкільній владі, що школу таки потрібно перетворити на 2-класну, бо є багато учнів. Зокрема, у 1893-95 роках їх було 143, 146 та 152 на щоденному навчанні та 30, 41 та 39 на доповнюючому навчанні. На доповнююче навчання ходили діти віком від 12 до 15 років,які закінчили обов'язковий курс навчання. Відбувалося доповнююче навчання у святкові та недільні дні.
Влітку 1896 року вчителем у село був призначений Яків Яцкевич. Вчителька Юзефа Стокалюк влітку 1896 року доповідала шкільній раді, що восени у школі було 183 учні на щоденному навчанні і 65 учнів на доповнюючому. Після цього краєва шкільна рада нарешті видала дозвіл на перетворення школи з 1 січня 1897 року у 2-класну.
Перенесений з Водник у Нові Стріличі М,В. Воробець (1860-1945) вартує окремої розповіді. Це був добрий знайомий Івана Франка,якого за непокірність і відстоювання народних інтересів польська шкільна влада 13 разів переносила з місця на місце, прозиваючи поза очі "гайдамакою". Всі 38 років його вчительської служби супроводжувались розслідуваннями та переслідуваннями. Він став прототипом гнаного народного вчителя, зображеного Франком у п'єсі "Вчитель".
У 1902 році директором школи був Яків Яцкевич, який 1 січня 1903 року був обраний писарем бібрської філії "Просвіти". Довго він тут не затримався, бо вже у 1907 році був професором гімназії у Перемишлі.
В 20-х роках ХХ століття школа стала 4-класною і діти в ній навчались 4 роки. У 1948 році - семірочною. Всі ці роки в школі навчалось в середньому 150 учнів.
У 1990 році зусиллями мешканців села та за допомогою влади відкрили новозбудоване приміщення школи. В ній навчалося до 120 учнів.
На початку ХХІ століття у Відниківській школі навчається в середньому 50 учнів. В 1993 році в школі відкрито кімнату-музей односельчанину письменнику. Івану Керницькому.
Перенесений з Водник у Нові Стріличі М,В. Воробець (1860-1945) вартує окремої розповіді. Це був добрий знайомий Івана Франка,якого за непокірність і відстоювання народних інтересів польська шкільна влада 13 разів переносила з місця на місце, прозиваючи поза очі "гайдамакою". Всі 38 років його вчительської служби супроводжувались розслідуваннями та переслідуваннями. Він став прототипом гнаного народного вчителя, зображеного Франком у п'єсі "Вчитель".
У 1902 році директором школи був Яків Яцкевич, який 1 січня 1903 року був обраний писарем бібрської філії "Просвіти". Довго він тут не затримався, бо вже у 1907 році був професором гімназії у Перемишлі.
В 20-х роках ХХ століття школа стала 4-класною і діти в ній навчались 4 роки. У 1948 році - семірочною. Всі ці роки в школі навчалось в середньому 150 учнів.
У 1990 році зусиллями мешканців села та за допомогою влади відкрили новозбудоване приміщення школи. В ній навчалося до 120 учнів.
На початку ХХІ століття у Відниківській школі навчається в середньому 50 учнів. В 1993 році в школі відкрито кімнату-музей односельчанину письменнику. Івану Керницькому.